Життя з алергією

З харчовою алергією можна жити повноцінно! Це вимагає уважності, але не має позбавляти вас чи вашу дитину можливості подорожувати, ходити до школи, гуляти з друзями чи відвідувати кафе. Знання, підготовка і підтримка оточення допомагають знизити ризики і вести активне, впевнене життя.

Важливо, щоб діагностику та лікування харчової алергії проводив саме алерголог, а не лише педіатр чи сімейний лікар. Алерголог допоможе підтвердити, чи дійсно ви або ваша дитина має харчову алергію, розробити персоналізований план дій у разі реакції. Якщо йдеться про дитину, лікар також може підготувати необхідні документи для школи чи садочка.

Люди з харчовими алергіями повинні суворо уникати вживання навіть найменших кількостей продукту, що містить алерген. Зазвичай неможливо передбачити, яка саме кількість алергену викличе алергічну реакцію.

Деякі люди реагують на алерген тільки у поєднанні з певними факторами — такими як вживання алкоголю, прийом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП, наприклад, аспірин або ібупрофен) або фізичні вправи незабаром після вживання продукту. У такому випадку ці тригери потрібно уникати протягом кількох годин після їжі.

Деякі люди, у яких реакція виникає внаслідок фізичного навантаження, повинні також уникати вправ до вживання певної їжі. Якщо ви підозрюєте, що у вас є подібні тригери, обов’язково обговоріть це з вашим алергологом.

У деяких випадках людині безпечно вживати певний продукт у приготованому (термічно обробленому) вигляді, але не в сирому. 

Вживання, дотик і вдихання алергенів

Більшість людей з харчовою алергією реагують після вживання алергенного продукту.

Просто дотик до їжі зазвичай викликає лише місцеву шкірну реакцію (наприклад, кропив’янку) і рідко призводить до тяжких загальних реакцій.

Запах їжі також рідко викликає важку реакцію. Наприклад, запах арахісового масла обумовлений леткими органічними сполуками, які випаровуються у повітря. Ці сполуки не містять білка, тому не викликають алергічну реакцію.

Однак вдихання мікрочастинок їжі, які потрапляють у повітря в результаті парування, кип’ятіння, смаження, тертя або подрібнення, може викликати реакцію у дуже чутливих осіб. Тому такі люди мають уникати ситуацій, де можливе вдихання аерозолізованих алергенів — наприклад, перебування поруч із киплячим молоком, смаженням риби або яєць.

Також дотик до алергену з подальшим доторком до очей, носа або рота може викликати реакцію.

Що щодо приготованих або запечених продуктів?

Деякі люди переносять алерген, якщо він пройшов тривалу термічну обробку (тобто був запечений або відварений). Це найчастіше стосується молока, яєць, фруктів і овочів.

Переносимість таких продуктів визначають у клініці під наглядом лікаря методом провокаційної проби, коли людині дають поступово зростаючі порції продукту.

Якщо ви або ваша дитина успішно пройшли таке тестування, запечені чи приготовані продукти можна включити до раціону та вживати регулярно.

Побут із харчовими алергіями

Щоденне життя

Дорослі та опікуни дітей з харчовими алергіями повинні:

• уважно читати етикетки;
• самостійно готувати їжу;
• навчитися спілкуватися з іншими (вчителями, родичами, друзями) про цю проблему.

Алергії у школі

Якщо ваша дитина має алергію:

• Надішліть до школи медикаменти дитини та план дій при алергічній реакції.
• Поспілкуйтесь із шкільною медсестрою або адміністрацією щодо політики школи: чи дозволено їсти в класі, чи є спеціальне місце для обіду тощо.

Приготування їжі вдома

У деяких родинах повністю виключають алергени з дому. Інші – зберігають їх, але суворо дотримуються правил, щоб уникнути перехресного контакту.

Поради:

• Готуйте “безпечну” їжу першою;
• Використовуйте окремі ємності, ножі, ложки, дошки;
• Ретельно мийте посуд і поверхні після приготування;
• Зберігайте їжу у закритих контейнерах;
• Призначте окрему їжу/контейнери для алергічної особи;
• Навчіть дітей не змішувати ножі або ложки, наприклад, після арахісового масла не лізти тією ж ложкою в джем.

Не виходьте з дому без автоін’єктора адреналіну та антигістамінних препаратів. Реакції можуть виникнути несподівано, тому необхідно бути готовими. Зберігайте ліки при належній температурі – не залишайте в машині!

Кожна людина з алергією (і ті, хто поруч із нею) має знати, як використовувати автоін’єктор адреналіну. Навіть маленькі діти можуть навчитись цьому. Регулярно переглядайте відео-інструкції, проходьте тренування та переконайтесь, що вчителі, тренери, родичі й няні теж знають, як діяти в екстреній ситуації.

Якщо ваша алергія \ алергія дитини потребує суворого уникання контакту навіть з дуже малими дозами алергену:

Ретельно перевіряйте всі інгредієнти, навіть у знайомих продуктах або закладах. Запитуйте персонал, чи використовують спільний посуд або поверхні. Краще поставити зайве запитання, ніж ризикувати. Якщо не впевнені – не їжте!

Завжди читайте етикетки на упаковках. Навіть якщо продукт здається знайомим, перевіряйте склад щоразу. Звертайте увагу на маркування: «може містити сліди» тощо. Уникайте продуктів із попереджувальними надписами, якщо вони раніше не були безпечними для вас.

Очищення поверхонь і рук – критично важливо. Руки потрібно мити з милом, а не лише водою чи серветками. Для прибирання поверхонь використовуйте серветки чи спреї на основі мийних засобів. Звичайне мило для посуду не завжди ефективно проти алергенів, наприклад, арахісу.

Не діліться їжею. Це особливо актуально для дітей у школі, на екскурсіях, у таборах або в гостях. Дитина має чітко знати: їжу можна брати лише ту, у безпечності якої ви впевнені.

Використовуйте медичний браслет (або медичний жетон/кулон) – це спеціальний ідентифікаційний аксесуар, який містить важливу медичну інформацію про людину. Його головне завдання – повідомити медичних працівників або людей поруч про небезпечну алергію чи інше захворювання у разі екстреної ситуації, коли сама людина не може про це сказати.

Що саме може бути вказано на медичному браслеті:

• Ім’я (іноді – але не обов’язково)
• Алергія (наприклад: "Алергія на арахіс – має при собі адреналін")
• Діагнози: бронхіальна астма, цукровий діабет, епілепсія тощо
• Контактна інформація для екстрених випадків 
• Наявність важливих медичних приладів 

Навіщо він потрібен:

• У раптовій анафілаксії людина може втратити свідомість або бути дезорієнтованою.
• Парамедики, медики швидкої допомоги, рятувальники перевіряють зап’ястя або шию, щоб швидко зчитати медичну інформацію.
• Це допомагає швидко поставити правильний діагноз і вчасно ввести адреналін (епінефрин).
• Для дітей це ще важливіше, якщо вони перебувають у школі, гуртку, в таборі або з нянею.

Це може бути:

• Браслет з нержавіючої сталі або силікону з гравіруванням
• Підвіска або кулон на ланцюжку

Як читати етикетки

Єдиний надійний спосіб запобігти алергічній реакції – повністю уникати продукту, який її викликає. Але зовні неможливо визначити, чи містить певна страва або харчовий виріб алерген. Тому читання етикеток – це життєво важлива навичка для всіх, хто живе з харчовою алергією.

В Україні діє законодавство, що регулює маркування харчових алергенів. В законі України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" (2019 р.) прописано, що:

Обов’язково повинна бути зазначена наявність інгредієнтів, які можуть спричинити алергію або непереносимість. Алергени мають бути:

• виділені у списку інгредієнтів (наприклад, великими літерами або жирним шрифтом);
• або ж зазначені окремо після списку як: «Містить: молоко, яйце…»

Перелік основних алергенів гармонізований з ЄС (директива 1169/2011), і включає:

• глютенові злаки (пшениця, жито, ячмінь, овес тощо),
• молоко,
• яйця,
• рибу,
• арахіс,
• соєві боби,
• горіхи (мигдаль, фундук, волоський тощо),
• селера,
• гірчицю,
• кунжут,
• сірчистий ангідрид і сульфіти,
• молюски та ракоподібні,
• люпин.

Проте навіть із цими вимогами важливо перевіряти етикетку щоразу, коли ви купуєте продукт – навіть якщо раніше вже вживали його десятки разів. Склад і спосіб виготовлення можуть змінюватися без попередження.

Зазвичай виробники зазначають алергени кількома способами:

1. У списку інгредієнтів звичайною мовою (наприклад: молоко, пшениця).
2. У фразі «Містить:…» після списку інгредієнтів (наприклад: Містить: молоко, арахіс).
3. У дужках після складного інгредієнта (наприклад: альбумін (яйце)).

У випадку з горіхами, рибою та морепродуктами зазначається конкретний вид (наприклад, мигдаль, тунець, краб), що дуже важливо для людей із вибірковою алергією.

Ще один важливий момент – попереджувальні фрази, які не є обов’язковими. Ви можете побачити на упаковці надписи типу:

• «Може містити сліди…»
• «Вироблено на обладнанні, де обробляються…»
• «На виробництві використовується…»

Це так зване добровільне маркування, яке не регулюється законодавством. Тобто відсутність таких фраз не означає, що продукт на 100% безпечний. Виробники самі вирішують, чи варто їх вказувати. Такі попередження можуть означати можливість перехресного забруднення, а можуть і не означати – точно знати можна лише звернувшись до виробника.

До того ж фрази типу «не містить арахісу» чи «без яєць» також не є юридично регульованими. Навіть якщо на етикетці написано «без молока», продукт може виготовлятися на лінії, де використовується молоко. Тому якщо маєте сумніви – зв’яжіться з виробником напряму.

Всі ці варіанти не означають різного ступеня ризику. Наприклад, фрази «може містити горіхи» і «виготовлено у цеху з горіхами» є рівнозначними за ризиком.

Приховані алергени

Інші алергени, окрім зазначених вище, можуть бути “зашифровані” на етикетці. Наприклад, часник може бути зазначений як «спеції», «натуральний ароматизатор» або навіть як «штучний ароматизатор».

Замінники продуктів

Замінники, наприклад, зменшеної жирності або холестерину, можуть і далі містити алергенні білки. Наприклад, деякі замінники яєць можуть містити білок яєчного білка, навіть якщо продукт вважається “без холестерину”.

Більшість алергологів рекомендує уникати таких продуктів, оскільки важко оцінити справжній ризик, а тяжкі реакції на перехресний контакт дійсно трапляються.

Кілька порад, які допоможуть краще орієнтуватися в маркуванні:

• Добре вивчіть свій алерген і продукти, де він може неочікувано з’явитися.
• Звертайте увагу на альтернативні назви (наприклад, казеїн — це білок молока).
• Якщо склад продукту відсутній – ніколи не купуйте таку їжу.
• Будьте обережні з імпортними товарами – вони можуть не відповідати внутрішнім стандартам маркування.
• Якщо дитина має алергію, навчайте її читати етикетки як тільки вона навчиться читати – разом удома й у магазині.

Пам’ятайте: уникнення алергену починається зі знання. Тому звичка уважно читати кожну етикетку – це найкращий захист для вас або вашої дитини.

Як запобігти перехресному контакту та випадковому впливу алергенів

Для родин, які щодня мають справу з харчовою алергією, перехресний контакт та випадковий вплив алергену з навколишнього середовища є одними з найсерйозніших ризиків.

Перехресний контакт може виникнути, коли харчовий алерген потрапляє на посуд, кухонне приладдя або поверхню для приготування їжі, а потім передається іншій їжі, яка спочатку була безпечною. Так само алергени можуть залишатись на руках, меблях, підносах у літаках чи партах у школі – і це створює потенційно небезпечну ситуацію для людини з алергією.

Добра новина – алергени можна ефективно видалити. Потрібно лише знати, як саме це зробити правильно.

Для дезінфекції столів, парт, підносів, крісел, дверних ручок тощо:

• Використовуйте вологі серветки або спреї, що містять мийні засоби.
• Витирайте ретельно та енергійно, не просто злегка протираючи.

Як очищати посуд і кухонне приладдя

• Забруднений посуд, сковорідки та кухонне приладдя можна помити у посудомийній машині або вручну з гарячою водою та миючим засобом.
• Використовуйте окрему губку або ганчірку, яка не контактувала з алергеном.
• Не обмежуйтесь тим, щоб просто “протерти” ніж або ложку – це не видаляє алерген.

Як правильно мити руки

• Тільки вода з милом або серветки з миючим засобом ефективно видаляють алергени.
• Антисептики-гелі не змивають алергени! Це критично важливо в місцях, де переважно використовують санітайзери (наприклад, у лікарнях або школах).

Як уникнути перехресного контакту у закладах харчування

• Завчасно перевірте сайт ресторану: чи вказано склад страв, чи є інформація про можливість замовлення без алергенів.
• Завжди говоріть з менеджером або шеф-кухарем особисто – ще до замовлення. Повідомте про алергію, попросіть використати окремий посуд, ножі, сковорідки, поверхні, які не контактували з алергеном.
• Обов’язково візьміть із собою картку з алергенами вашої дитини чи вашими – із чіткими вказівками щодо безпечного приготування їжі.
• Після того як вас посадили, протріть очищаючою серветкою стіл, стілець і навіть меню, якщо воно багаторазове.
• Якщо вам подали страву, яка викликає підозру або містить алерген:
  • Не їжте їжу, яка “навколо” алергену.
  • Залиште страву при собі до заміни – це унеможливить ситуацію, коли персонал просто прибере алерген з тієї ж тарілки.

Важливо: навіть у знайомих ресторанах, де ви вже їли раніше, завжди перевіряйте рецепти заново. Рецептури, постачальники, інгредієнти змінюються – ніколи не припускайте, що “все буде як завжди”.

Подорожуєте з харчовою алергією? Ось що завжди потрібно мати з собою:

Обов’язково візьміть:

1. Два (2) автоінжектори з адреналіном та інші необхідні ліки
2. Медичну довідку від лікаря
3. Резервні рецепти на ліки
4. Страхові поліси / картки
5. Контактні дані екстрених осіб
6. Копії плану дій при анафілаксії, підписаного лікарем

Під час подорожі:

1. Зберігайте ліки в оригінальних упаковках з аптеки з рецептурною етикеткою
2. Заздалегідь дізнайтесь про політику авіакомпанії чи іншого перевізника щодо перевезення медикаментів. Зв’яжіться з ними до прибуття в аеропорт або на вокзал
3. Ніколи не здавайте ліки в багаж – валіза може загубитися, зіпсуватися від температури або просто не встигнути потрапити в потрібний літак.

Після прибуття:

Усі члени вашої компанії мають чітко знати, що робити у разі надзвичайної ситуації:

1. Як викликати місцеву екстрену допомогу
2. Яким способом це буде зроблено (телефон, додаток, рецепція тощо)
3. Де зберігаються екстрені ліки

Рекомендації для персоналу шкільного харчування при роботі з харчовими алергіями

Загальні рекомендації:

• Дотримуйтесь інструкцій від місцевих органів охорони здоров’я, департаментів освіти, а також консультуйтесь з фахівцями у сфері харчових алергій.
• Співпрацюйте з медичним персоналом школи, директором харчоблоку, вчителями, батьками та лікарем дитини, щоб заздалегідь отримати повну інформацію про учнів з алергією – ще до початку навчального року.

Організаційна підготовка:

• Ідентифікуйте учнів з алергіями та вивчіть їхній план екстреної допомоги при анафілаксії.
• Зберігайте цей план у доступному місці для всього персоналу їдальні.
• Попросіть батьків надати підписану медичну довідку від лікаря, яка описує алергени та заходи уникнення.

Ліки та екстрена допомога:

• Знайте, де зберігаються екстрені ліки дитини (якщо вона не носить їх із собою).
• Пройдіть навчання з користування автоінжекторами з адреналіном (епінефрином) та іншими необхідними медикаментами.

Безпека продуктів та приготування їжі:

• Упровадьте політику перевірки етикеток інгредієнтів та регулярного оновлення списків продуктів.
• Готуйте їжу окремо для дітей з алергіями: використовуйте окремий посуд, дошки, ножі, каструлі тощо.
• Вивчіть методи правильного миття та дезінфекції, щоб попередити перехресний контакт.

Чистота – понад усе:

• Регулярно дезінфікуйте столи та стільці, призначені для дітей з алергіями.
• Для прибирання використовуйте серветки або спреї з миючими засобами, які справді видаляють залишки білків алергенів.
• Не покладайтеся лише на антисептики – мийте руки з милом та водою.

Навчання та обізнаність:

• Відвідуйте всі інструктажі та навчання щодо кожного учня з алергією.
• Забезпечте навчання для всього персоналу їдальні про:
  • безпечну подачу страв,
  • уникнення ризику під час свят, перекусів, заходів.

Співпраця з батьками:

• При необхідності, зустрічайтеся з батьками, щоб обговорити меню, інгредієнти та правила роботи харчоблоку.
• Це особливо важливо для першокласників або дітей, які повертаються після реакції на алерген у школі.

Прозоре меню:

• Розміщуйте позначки з інгредієнтами біля кожної страви в лінії самообслуговування – це допоможе дітям самостійно визначати безпечну їжу та розвивати навички самозахисту.