Анафілаксія

Що таке анафілаксія?

Анафілаксія — це тяжка системна алергічна реакція, яка розвивається швидко і може становити загрозу для життя.

Однією з найчастіших причин анафілаксії у дітей є харчова алергія. Реакцію можуть спричинити арахіс, горіхи, молоко, яйце, риба, морепродукти та інші продукти. Водночас анафілаксія може виникати не лише на їжу — її причиною також можуть бути лікарські засоби, укуси або ужалення комах та інші алергени.

При харчовій алергії симптоми анафілаксії зазвичай виникають швидко — протягом хвилин або перших годин після контакту з алергеном.

Важливо: анафілаксія не завжди виглядає однаково. Вона може починатися з кропив’янки та набряку, але може виникнути і без будь-яких проявів на шкірі.

Як розпізнати анафілаксію?

Під час анафілаксії симптоми можуть виникати з боку декількох органів і систем.

Шкіра та слизові: генералізована кропив’янка, свербіж, почервоніння, набряк губ, язика або обличчя.

Дихальні шляхи: набряк язика або горла, осиплість голосу, утруднення ковтання, шумне дихання, stridor.

Дихання: задишка, свистяче дихання, повторний або наполегливий кашель, відчуття нестачі повітря.

Шлунково-кишковий тракт: повторне блювання, виражений спазматичний біль у животі.

Серцево-судинна та нервова системи: запаморочення, різка слабкість, блідість, падіння артеріального тиску, колапс, втрата свідомості.

У маленької дитини небезпечними ознаками також можуть бути раптова млявість, блідість, незвична сонливість або дитина може стати «обм’яклою».

Чи обов’язково має бути кропив’янка?

Ні.

Це одна з найважливіших речей, які потрібно знати про анафілаксію.

Тяжка алергічна реакція може розвиватися без кропив’янки, свербежу або набряку шкіри. Тому відсутність висипу не повинна затримувати введення адреналіну, якщо після контакту з відомим або ймовірним алергеном раптово виникли значні проблеми з диханням або ознаки порушення кровообігу.

Анафілаксія може починатися не дуже драматично

Реакція не обов’язково відразу починається з втрати свідомості або вираженого набряку горла.

Спочатку можуть з’явитися кропив’янка, набряк губ, блювання, кашель або зміна голосу, а потім стан може швидко погіршитися.

Саме тому при анафілаксії важливо не чекати появи всіх можливих симптомів.

Також неможливо надійно передбачити тяжкість наступної реакції за попередньою: те, що минулого разу реакція була легкою, не гарантує такого самого перебігу наступного епізоду.

Що робити при анафілаксії?

Препаратом першої лінії при анафілаксії є адреналін (епінефрин).

Його потрібно застосувати якомога швидше після розпізнавання анафілаксії. Для внутрішньом’язового введення рекомендованим місцем є передньобокова поверхня середньої третини стегна.

Якщо у людини є призначений лікарем автоін’єктор адреналіну, його необхідно використати відповідно до індивідуального плану дій.

Після введення адреналіну необхідно викликати екстрену медичну допомогу та продовжувати спостерігати за станом людини.

Якщо симптоми не покращуються або знову погіршуються, може знадобитися повторна доза адреналіну. Рекомендовано повторне введення через 5–10 хвилин за відсутності покращення або при погіршенні стану.

Яке положення тіла правильне?

Людину з анафілаксією не слід змушувати стояти або ходити.

Зазвичай її кладуть горизонтально з піднятими ногами. Якщо через виражене утруднення дихання лежати важко, можна дозволити сидяче положення з піднятими/зігнутими ногами.

Це особливо важливо при запамороченні, слабкості або ознаках падіння артеріального тиску.

Чому не антигістамінний препарат?

Антигістамінні препарати можуть зменшити свербіж або кропив’янку, але не лікують небезпечні порушення дихання або кровообігу при анафілаксії.

Тому антигістамінний препарат не може замінити адреналін і його прийом не повинен затримувати введення адреналіну.

Так само бронхолітик може бути додатково використаний при бронхообструкції, але він не є альтернативою адреналіну при анафілаксії.

А якщо ввести адреналін «даремно»?

Страх перед адреналіном — одна з причин, через які його введення часто відкладають.

Однак при підозрі на анафілаксію значно небезпечніше затримати необхідне введення адреналіну, ніж своєчасно застосувати його відповідно до плану дій.

Саме тому людина з ризиком анафілаксії та її близькі повинні заздалегідь знати, коли і як використовувати адреналін.

Автоін’єктор адреналіну

Людям із ризиком повторної анафілаксії лікар може призначити пристрій для самостійного введення адреналіну.

У різних країнах доступні різні автоін’єктори. Важливо знати, що пристрої можуть відрізнятися дозуванням та способом застосування, тому пацієнт і люди, які доглядають за ним, повинні бути навчені користуватися саме своїм пристроєм. 

Для дітей особливо важливо, щоб про ризик анафілаксії та алгоритм дій знали не лише батьки, а й інші дорослі, які перебувають поруч із дитиною: працівники школи або дитячого садка, тренери, родичі та інші особи, відповідальні за дитину.

Доцільно мати письмовий індивідуальний план дій при анафілаксії. Його копії можуть зберігатися вдома, у школі чи дитячому садку та в інших місцях, де дитина регулярно перебуває.

Чи існує адреналін без голки?

Так. У деяких країнах уже доступний назальний адреналін (епінефрин).

Наприклад, у США Neffy схвалений для невідкладного лікування алергічних реакцій, включно з анафілаксією, у дорослих і дітей віком від 4 років із масою тіла від 15 кг. Доза залежить від маси тіла.

Однак доступність конкретних препаратів і пристроїв відрізняється між країнами, тому спосіб екстреного введення адреналіну має визначатися разом із лікарем з урахуванням того, які препарати реально доступні пацієнту.

Чи може анафілаксія повторитися після покращення?

Так. Іноді після повного зникнення початкових симптомів вони можуть виникнути повторно без нового контакту з алергеном. Це називається двофазною анафілаксією.

Такі реакції трапляються не у більшості пацієнтів, але їх ризик враховують при визначенні необхідної тривалості медичного спостереження. Вищий ризик пов’язаний, зокрема, з тяжкою початковою реакцією та необхідністю введення декількох доз адреналіну.

Після анафілаксії

Після перенесеної анафілаксії важливо не лише впоратися з гострою реакцією, а й зрозуміти, чому вона виникла і як зменшити ризик наступної.

Для цього необхідні консультація алерголога та, залежно від ситуації:

• визначення ймовірного причинного алергену;
• підтвердження діагнозу харчової алергії;
• оцінка індивідуального ризику повторної анафілаксії;
• визначення показань до призначення адреналіну для самостійного застосування;
• навчання користуванню пристроєм;
• письмовий план дій при анафілаксії;
• навчання родини та інших людей, які доглядають за дитиною;
• рекомендації щодо безпечного харчування без необґрунтованих обмежень.

Саме комплексне навчання пацієнтів і людей, які за ними доглядають, є важливою частиною довгострокового ведення після анафілаксії.

Головне, що потрібно запам’ятати

Анафілаксія може розвиватися швидко. Вона не завжди супроводжується висипом і не обов’язково починається з падіння артеріального тиску.

Адреналін (епінефрин) — препарат першої лінії. При анафілаксії його введення не потрібно відкладати заради антигістамінного препарату або очікування, чи минуть симптоми самостійно.

Людина з харчовою алергією повинна не жити в постійному очікуванні анафілаксії, а мати зрозумілий план: знати свій алерген, уміти розпізнати небезпечну реакцію, мати доступ до адреналіну, якщо він показаний, і знати, як ним скористатися.

Це і є основа безпечнішого та вільнішого життя з харчовою алергією.